Про   село

    Біля  трьох  століть  тому,  на  місці  де  нині розташоване  село Павлівка Перша  був  безлюдний  степ.
     Після  розгрому  Запоріжської  Січі  козаки  поселились  на  вільних  землях,  з  цих  перших  поселень  виник  невеличкий  хутір  « Довга ».
     Земля  на  якій  утворилося  село  Павлівка  Перша  у  ХVІІІ  столітті  належала  польській  родині  Потоцьких:  Францішеку – Сележі (1700 – 1778 р.р.),  потім  його  синові  Станіславу – Щенському (1705 – 1805 р.р.),  далі  з  1805  року  другій  дружині  Станіслава  -  Софії  Константинівні.
       Першого  січня  1821  року  відбулося  сватання  Софії  Станіславівни  з  Павлом  Дмитровичем  Кисельовим,  в  честь якого і назване  село.
       Шлюб,  який  відсвяткували  наприкінці  1825  року,  був  однією  з останніх  радощів,  які  знала  молода  Софія  Станіславівна  Потоцька  в  своєму  житті.  Молода  Софія  Станіславівна  при  шлюбі  з  графом-  генералом  Павлом  Дмитровичем  отримала  землі  з  кріпаками,  як  придане. 
        Одержавши  ці  землі  від  своєї  дружини  Кисельов  вирішив  заселити  цей  хутір,  що  був  на  струмку   Довгий,  і  в  його  верхів’ї  побудували  дендропарк.  За  його  наказом  будувалися  хати  і  завезено  дуже  багато  каміння  різного  розміру  до  струмка  Довгий.  Через  струмок  був  побудований  кам’яний  місток,  а  вище  містка  на  струмкові  були  укладені  кам’яні  брили,  поміж  яких  протікала  вода.  А велика  кам’яна  брила  десь  три  на  сім  метрів  не  була  укладена  і  досі  лежить  на  проїзній  частині  вулиці.  На  жаль  задум  Павла  Дмитровича  Кисельова  побудувати  дендропарк  не  здійснився  через  розірвання  шлюбу  із  панною  Софією  з  причин  різних  політичних  поглядів  і  смерті  їхнього  дворічного  сина  Володимира.
        У  1825  році  за  наказом,  графа –генерала  Павла  Дмитровича  Кисельова  майстрові  кріпаки  побудували  понад  річкою  « Довга »  50  хат-мазанок.  З  1826  року  по  1836  рік  село  було  панським  і  належало  графу  Павлу Дмитровичу  Кисельову.
       У  1836  році  засновник  і  власник  нашого  села  Павлівки  граф-генерал  Павло  Кисельов  продав  село  в  державну  скарбницю,  його  було  віднесено  до  військових  поселень.
        З  того  часу  село  Павлівка  стало  називатись  казенним.  В  селі  панував    казармовий  режим.  Все  життя  в  селі  проходило  по  наряду  і  наказу,  що  обмежували  кожний  крок  людини.  Виготовлений  писарем  наряд  в  однаковій  мірі  викликав  і  на  військову  службу,  і  на  косовицю.  Навіть  хвороба  або  смерть  могла  відбутися  тут  лише  за  наказом.  
      Отже, село  Павлівка з 1836 – 1858 рік  було казенним,  селяни  працювали  3  дні  на  себе,  а  3  дні  в  казну  і  платили  ще  й  податки.
        Перші  поселення  будувалися  біля  берегів  струмка  « Довгий » ,  щоб ближче  було  напувати  худобу  і  носити  воду  для  харчування.
       
       Після  реформи  1861  року  село  Павлівка  Перша  було « казенне» село. Селяни  одержали  по десятині  землі  на  душу, частиною  земель  володіли  поміщик  та  церква. 
       На  1900 рік  в  селі  було  500  дворів,  в  кожному  дворі  мали  корову,  коня.  Проживало  1939  жителів.  Працювала  олійня,  два  млини,  церква,  5  вітряків,  працював  медпункт.  31  серпня  1915  року  відкрито  земську 
чотирьох  комплектну  школу. 
      В  кінці  1923  року  в  селі  організована  сільськогосподарська  артіль
 « Серп»,  а  в  1936  році  в  селі  було  вже  2  колгоспи  « Серп  і  Молот »  та  « 9 Січня ».
      За  роки  фашистської  окупації з  27.07.1941  року  по  1945  рік  вивезено  на  примусові  роботи  до  Німеччини  200  юнаків  та  дівчат.
     В  селі  діяла  підпільна  диверсійна  група,  яку  очолювали  Логвин  В.І. та  Соколов  М.П.  та  партизани – зв’язківці  з  нашого  села  Дунаєнко  Фросина  Іванівна,  Гончаренко  Тетяна  Петрівна.
      В  боях  з  німецько – фашистськими  загарбниками  брали  участь  268  жителів  села,  з  них  загинуло  159.  Відзначені  державними   нагородами  109  чол.  Серед  них  Єрофей  Антонович  Довжук  нагороджений  Орденом  Леніна ( посмертно).
    В  1953  році  господарства  об єднались  в  один  колгосп  « Серп  і Молот ».  В  1975 – 1985  роках  Павлівський  колгосп  був  об’єднаний    з  Майданецьким  ім. Енгельса.  З 1985 року колгоспи роз’єдналися   і  відновлено  назву  « Серп  і  Молот ».
      З  2000  року  колгосп  реорганізовано  в  ПСП  « Павлівське ».
     В  1955  році  в селі  встановлено  пам’ятник  воїнам  визволителям  села  та  односельцям,  які  полягли  смертю хоробрих  в  роки  Великої  Вітчизняної  війни.
      Біля  села  виявлено  залишки  Трипільської  та  Черняхівської  культур.  На  полях  збереглося  6  курганів  доби  бронзи.   
      Сьогодні  в  селі  305  дворів  в  яких  проживає 678  жителів.  Працюють  усі  установи.
 Школа  побудована  в  1914  році.
 Сільський  Будинок  культури  побудований  в  1975  році.
 Фельдшерсько - акушерський  пункт  побудований  в  1975  році.
 Магазин  побудований  в  1976  році.
 Дитячий  садок  побудований  в  1985  році.
В  2001 відновлено  Церкву  Мучениці  Параскеви.
В  2002  році  в  селі  запалено  голубий  вогник.
      В  селі  народилися  і  виросли  знамениті  люди, це  Довжук  Єрофей  Антонович - воїн  Панфіловської  девізії,  волею  випадку  єдиний  українець у її  складі,  який  народився  в  селі  Павлівка  Перша,  закінчив  семирічку,  працював  трактористом. Довжука  Є.А.  нагороджено  посмертно  Орденом  Леніна.  В  селі  його  іменем  названо  вулицю.
Кравченко  Ганна  Павлівна  одна  з  жінок    села,  яка  воювала  на  фронтах  Великої  Вітчизняної  війни, зв’язківець,  розвідниця,  брала  участь  в  обороні  Сталінграда,  визволенні  України.  Нагороджена  медаллю  « За  Бойові  заслуги ».
 Ладижинський  Сильвестр  Трохимович – генерал  царської  Армії  комендант  кріпості « Акерман».
Петько  Володимир  Федорович – професор,  доктор  технічних  наук                                             працює  в  Одеському  технологічному  інституті.
Довгань  Олена  Федорівна -  кандидат медичних  наук,  працює  в  Київській  клініці  № 14.
Демчук  Валерій  Степанович – кандидат  історичних  наук,  доцент  Київського  інституту  легкої  промисловості.
Довжук  Віталій  Миколайович – генерал-майор  юридичної  служби.
 Святкові дні та пам'ятні дати
    Святкування Дня села, видатних подій, державних та релігійних свят є основою злагоди, взаєморозуміння та підтримки членів територіальної громади села, збереження її історії та національних традицій.
    День села громада святкує щорічно  - 10 листопада . Програма святкувань передбачає, урочистості, концерт, виставку майстрів народних  ремесел, народні ігри та спортивні змагання.
    З метою збереження національних історичних традицій щорічно відзначається День Перемоги - 9 травня.
           Територія села
     Територію села складають усі  землі  в  межах  населеного  пункту та землі  прийняті територіальною громадою у  спадщину ( в т.ч. відумерла спадщина) .
Управління цією територією здійснюється відповідно до Конституції України та законів України.
    Територія села є основою життєдіяльності територіальної
громади і перебуває у віданні органів місцевого самоврядування при дотриманні прав власників землі та інших належних землекористувачів.
        Територія села є невід'ємною складовою частиною території України.
        Віднесення земель села до будь-яких категорій здійснюється сільською  радою відповідно до  плану забудови і плану земельно-господарського устрою села  згідно з чинним законодавством.
        Порядок і правила використання земель комунальної власності територіальної громади села встановлюються сільською радою відповідно до земельного, природоохоронного та іншого чинного законодавства.